Новости твоего города

Етно-Люди Східної України: сучасне еко-фермерство Донеччини і кобзарство Слобожанщини

By

Сентябрь 23, 2020 Новости, Слайдер 0 Comments

Україна дуже різноманітна, і в кожному її куточку можно знайти цікавих Етно-людей. Вони продовжують традиції пращурів, додають до них щось сучасне и допомагають кожному відчути колорит минулого. Про те, як великий бізнес підтримує народне виробництво ми разом з ТМ Lipton розказали за посиланням.Сайт Vgorode разом з ТМ Lipton і новою лінійкою трав’яного чаю Natura Botanica розповідає про Етно-людей з усіх куточків України. Цього разу ми поговоримо про гордих жителів Східної частини країни, які здатні здивувати розмаїттям традиційних і модернізованих ремесел. Вони допомагають не тільки зберігати вікові традиції, а й використовувати їх на благо цілих міст.Традиційно в розумінні українців Східний регіон країни вважається індустріальним центром. Дійсно, досвід минулих століть наклав вагомий відбиток на зовнішній вигляд міст цієї місцевості, а жителі в основному зайняті на підприємствах важкої промисловості. Однак це зовсім не означає, що на Сході України немає місця споконвічно народним ремеслам.Слов’янськ — епіцентр виробництва кераміки в УкраїніСлов’янськ — місто, в якому сотні років тому почалося масштабне виробництво кераміки. У місцевих гончарство одне з чи не найпоширеніших занять. Невеликі майстерні, яких в місті кілька сотень, раніше виробляли кераміку для курортних міст по всій території України.Після початку військових дій Слов’янськ був тимчасово окупований і багато майстерень було розграбовано і знищено. Також виробники почали шукати інші варіанти реалізації своєї продукції адже Криму і частини Луганської, Донецької областей опинилися під контролем окупантів. Виробники зі Слов’янська ніколи не підтримували окупаційну владу, а багато місцевих віддають частину виручених коштів на потреби української армії.Слов'янськ - епіцентр виробництва кераміки в УкраїніКобзарі-урбаністи СлобожанщиниКобзарство — це справжнє надбання українського фольклору. Воно зародилося на ще кілька століть тому і як і раніше жваво представлено в масовій культурі. Кобзарі — це мандрівні музиканти, які грають на традиційних українських інструментах кобзі чи бандурі і виконують пісні під власний акомпанемент. Згадки про кобзарів можна знайти в багатьох творах класиків.У сьогоденні кобзарство все жваво продовжує розвиватися. У Харкові місцеві жителі можуть послухати живі виконання сучасних українських кобзарів, які розвивають цю культурну спадщину в регіоні. Місцеві кобзарі — сучасні чоловіки, вдень мешканці мільйонного міста і урбаністи, а після роботи — справжні бунтівні співаки, які не тільки грають на інструментах, але ще і займаються їх відновленням і створенням.Кобзарі-урбаністи СлобожанщиниКорисні снеки з ХарковаКажучи про сухофрукти, ми згадуємо ненависний шкільний компот, яким доводилося запивати солодкий пиріжок із їдальні. Але в минулі часи вони були чи не єдиним ласощами тодішніх дітей і дорослих. Традиція висушування плодів була поширена усією територією України, особливо в регіонах з підвищеною сонячною активністю — на Півдні країни.У сучасному світі не потрібно чекати літа, щоб зробити заготовки сухофруктів на рік вперед і зовсім не обов’язково перебувати в сонячних областях. Так, в Харкові місцева компанія займається виробництвом і реалізацією корисних снеків. Фірма виготовляє картопляні і яблучні чіпси, використовуючи свіжі овочі та фрукти. Популярність такої продукції тільки зростає, так як все більше людей замислюються про важливість здорового способу життя, а з ним і правильного харчування.До слова, один з інгредієнтів нової лінійки чаю Natura Botanica — яблуко. Воно багате корисними мікроелементами та стимулює прилив життєвих сил.Корисні снеки з ХарковаШвачки з СєвєродонецькаБагато іноземців відзначають, що українки, ймовірно, одні з найкрасивіших жінок в світі. І мова не тільки про зовнішні дані. Споконвіку українки відрізнялися не тільки красою і чарівністю, але також славляться, справжніми господарочками. Готування, прибирання, робота в полі, догляд за дітьми і чоловіком — це далеко не все, чим за день встигала займатися жінка в минулому. Один з таких пунктів — це шиття.У сучасному Сєвєродонецьку нині живе і працює сім’я, всі члени якої займаються виробництвом текстильної продукції для потреб цілого міста. Мати і двоє її дочок шиють сумки, ковдри та інші речі з тканин, що вже були у використанні. З початком карантину сім’я почала створювати захисні маски для потреб населення свого міста.Швачки з СєвєродонецькаЕко-ферма у КостянтинівціСільське господарство один з традиційних видів зайнятості, якими українці займалися з давніх часів. Народна творчість зародилося в полі, сучасники з різних епох оспівували образи жінок і чоловіків, які працюють в поті чола і цілим хором співають про свою нелегку долю. Нинішні фермери все менше працюють руками. На заміну важкій праці прийшли комбайни та машини сільгосптехніки.У Донецькій області місцевий підприємець створив справжню еко-ферму. На своїй фермі у Костянтинівці хазяїн вирощує худобу і птицю, а також займається виробництвом ковбас і сирів. Свою справу підприємцеві вдалось розвинути завдяки місцевій програмі для підтримки малого та середнього бізнесу, а його бізнес-план був профінансований бюджетом області та місцевим бюджетом.Еко-ферма у КостянтинівціСпільно з ТМ Lipton сайт Vgorode продовжує розповідати про Етно-людей з усіх регіонів України. Ми розповіли вам вже майже все, що планували і в наступний раз поговоримо про жителів Півночі і Центру України, завдяки яким про Україну говорять у всьому світі. load_srcs([‘/user/js/jquery-3.3.1.min.js’], function() { function psizeup() { let $elm = $(‘.longread-img-bl:first’); if($(window).width() < 768) { $elm.find('img').attr( 'style', 'width:100%!important; height:auto!important;margin-left:0!important;min-height:auto!important; max-width:auto!important;' ).parent().attr('style', 'width:100%!important; height:auto!important'); } else { $elm.find('img').attr('style', '').parent().attr('style', ''); } } $(window).resize(function() { psizeup(); }); psizeup(); });


Читайте также

Нажмите «Нравится», чтобы читать Столичное время в Facebook

Я уже читаю Столичное Время в Facebook